Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Чуваки, привет! Сегодня я расскажу вам историю о том, как я купила кокаин и создала свой собственный бренд. Но сначала, сядьте поудобнее, сделайте себе пару закладок, потому что этот рассказ будет длинным и захватывающим. Так что давайте трэпить!
Все началось одним сумеречным вечером, когда я запал в галлюшу и решил попробовать что-то новое. Я хотел окунуться в сумасшедший мир наркотиков и почувствовать себя настоящим боссом. Я решил, что хочу купить ускоритель и потратить все свои деньги на это приключение.
Но где же найти этот притон, где можно приобрести такое огненное вещество? Я начал искать связи, гуглить, общаться с людьми, которые были в теме. Потратил много времени и энергии, но в итоге мне удалось найти контакт на настоящего дилера.
Однажды, с большой долей предвкушения и нервозности, я решил смело отправиться на свою первую сделку. Встреча состоялась в мрачном андерграундном месте, где царила тьма и тайна. Я был готов пойти на все ради этого запретного опыта.
Когда я наконец смог достучаться до дверей притона, мне открыл дверь пожилой дилер с причудливой прической и мрачным взглядом. Я понял, что здесь не место слабым духом, поэтому старался сохранить свою игровую фейс-экспрессию.
Зайдя в притон, я увидел то, что ожидал - комнату, полную наркоманов, которые шмальнули и погрузились в мир глюкало. Здесь царила своя атмосфера, свой мир, свои правила.
Я подошел к дилеру и, сделав вид, что я уже давно в теме, сказал: «Давай два шмальни ускорителя, братан». Дилер посмотрел на меня, словно я был какой-то дурачок, но все же подал мне два пакетика с порошком. Я отдал ему деньги и побежал дальше, чтобы попробовать этот забористый опыт.
Вернувшись домой, я сидел, держа в руках свою ценную добычу. Сердце бешено билось, я был готов полностью погрузиться в этот мир безумия. Я разложил ускоритель на белой поверхности, и, сделав громкую вдох, втянул его в себя.
Чувство, которое охватило меня, было непередаваемое. Я почувствовал, как энергия проникает в каждую клеточку моего тела, как она заставляет меня чувствовать себя бессмертным и непобедимым. Я был в своей самой лучшей форме, готов к созданию своего бренда.
Взяв маркер, я начал создавать лого для своего бренда. Я хотел, чтобы это было нечто неповторимое, что захватило бы умы людей. Несколько линий, несколько точек, и вот - мой символ был готов. Я был горд своей работой.
Теперь, когда у меня был свой бренд, было время запустить его в массы. Я начал делать заказы на производство мерча, создавать страницу в социальных сетях и писать посты о своем новом приключении. Люди начали замечать меня, и я почувствовал, что мой бренд начинает набирать популярность.
Я стал устраивать вечеринки, где люди могли отведать моего ускорителя и насладиться атмосферой безумия. Мои вечеринки были заполнены музыкой, танцами, закладками и фейерверками. Люди говорили, что это было нечто невероятное, словно они оказались в другом измерении.
Но я не был просто рэпером, я был наркоманом с большой буквы. Я трэпился на сцене, вдыхая запах победы и успеха. Я создал свой собственный мир, где правили только я и мой ускоритель.
Однако, со временем я понял, что этот мир галлюш может прекратиться в любой момент. Я понял, что нужно быть осторожным и не углубляться слишком сильно в эти игры. Потому что если ты не сможешь контролировать ускоритель, он начнет контролировать тебя.
Сегодня я стою перед вами как рэпер и предприниматель, который умеет взять от жизни все, что ему нужно. Я создал свой бренд, я воплотил в жизнь свои мечты. Но я никогда не забываю, что за этим успехом стоит цена, и я должен быть готов заплатить ее.